У науковій літературі використовувались різні види поділу на типи коней гуцульської породи, у залежності від поглядів, які висловлювали автори щодо походження даної породи

Стажевський, виділяв два типи:

• Первинний тип
• Арабський тип

На думку Голлендера, можна виділити чотири типи:

• норицький
• тарпан
• орієнтальний
• монгольський

Гакль виділяв три типи гуцульських коней:

• Тарпан - Гуцул.
• Бистрець – Гуцул
• Пржевальський - Гуцул

Цивінський виділяв два типи гуцульських коней, виходячи із середніх розмірів

• Перший тип має розміри 137,2 – 166,7 – 17,4 характеризується рисами тяглового коня, яки втратив сухість тканин та швидкість в клусі.
• Другий тип має розміри: 128 – 161 – 16,1 у ньому проявляється значний вплив орієнтальних коней, придатних як верховий, упряжний та в'ючний кінь.

Історія організованого розведення коней гуцульської породи у міжвоєнний період

Створення Спілки Конярів Гуцульського Коня

kary ogier Wipczyj (Polan -Rodzenka

СТВОРЕННЯ РОЗВЕДЕННЯ КОНЕЙ ГУЦУЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ ПІСЛЯ II СВІТОВОЇ ВІЙНИ

• Початки державного розведення
• Створення розведення на місцях

СУЧАСНИЙ ВЗІРЕЦЬ ГУЦУЛЬСЬКОГО КОНЯ

Його створено на підставі аналізу поголів'я гуцульських коней, яке на даний час розводиться у Польщі. Він враховує характеристику типів породи, які найчастіше зустрічаються, взірець тілобудови із детальним врахуванням основних вимірів, масті та використання коней.

Голова досить важка, різного профілю, з широким чолом, середньої довжини шия не посаджена високо, тулуб сильний, довгий, широкий з довгими ребрами і надзвичайно добрим їх склепінням. Холка невисока, але чітко вимальована і добре розміщена. Хребет довгий, прямий або дещо увігнутий але міцний. Круп заокруглений, часто перебудований.

Груди широкі, лопатка поставлена гостро, ноги короткі, костисті, дуже міцні. Розвинені зап'ястя, задні з тенденцією до шаблеподібності. Скакальні суглоби широкі і міцні, і через це здаються великими. Копита з дуже твердого і гнучкого рогу.

Масть переважно гніда та сіра, різних відтінків, ряба, рідше булана. У всіх коней повинна спостерігатися темна смуга яка тягнеться уздовж хребта, а також смужки на лопатках і ногах, видозміни є небажаними. До книги не вписуються жеребці з видозмінами, або каштанової масті. В кобил деякі видозміни допускаються.