Територія розведення найкращих гуцульських коней

• • Станиславівське воєводство, сучасна Івано-Франківська область:
  колишні повіти:
  • Косівський,
  • Коломийський,
  • Надвірнянський
• Буковина
• Закарпаття

Історичні передумови розведення гуцульських коней

• 1603 р. К.Дрогостайський„Іппіка” – перша письмова згадка про гірських коней.
• 1856 р. створення першого державного кінного заводу гуцульських коней в Лючині фільварку Радовець – Буковина на території Австро-Угорщини (сучасна Румунія)
• До 1914 р. основний осередок виробництва племінного матеріалу гуцульських коней
• 1891 р. – перші ліцензії жеребців; створення першої станції жеребців в Косові
• 1895 р. створення другої станції в Жабйому Обидві станції діяли до 1914 р.
• 1899 р. I показ гуцульських коней в Жабйому (зібрано приблизно 360 коней)

Після розпаду Австро-Угорської Монархії розведення гуцульських коней розділилося на Чехословаччину, Польщу та Румунію

• 1921 початки організованого розведення на території сучасної Словаччини кінний завод Топольчанки (коней привезено з Вальгофу - Австрія) 2 жеребці, 15 кобил, 16 лошат).
• 1923 переведення до кінного заводу в Тур’їх Реметах (Закарпатська Русь) 2 жеребці, 14 кобил, 27 лошат. Повернення до Топольчанок 1939 р.
• 1950 Мурань - кінний завод держлісгоспу приблизно 100 кобил гуцульського типу, викуплені із приватного розведення (територія колишньої Чехословаччини).

М.Голлендер у 1938 р. писав ...”Передчасно було б вираховувати жіночі лінії, бо родова книга ведена з 1924 р. володіє надто малим матеріалом, однак деякі кобили мають перспективу стати матерями постійних жіночих ліній”... З кобил записаних тоді до родової книги 77 походило від жеребців з роду Гораля, 28 від жеребців з роду Гробого, 3 від жеребців з роду Іспас, 2 від жеребців з роду Тарас.

Польща

• 1938 р. – зареєстровано 416 кобил,16 жеребців в ДКЗЖ і 28 жеребців визнаних з приватного розведення
• Міжвоєнний період – лише один великий приватний кінний завод братів Менцлів
• Після 1945 р. – кілька державних жеребців і група 6 кобил а також 12 кобил і один жеребець повернені з Німеччини

Період після II світової війни

• • Поголів'я гуцульських коней знищене воєнними діями
• • Втрата документації з розведення
• • Збережені малі стада в державних кінних заводах або зоопарках в Чехословаччині, Польщі, Румунії та Угорщині
• • Відсутність сприятливих умов для реактивації розведення – існує потреба у великих, масивних конях для колективізованих господарств

1962 р. видання І тому Книги стада Коней гуцульської породи, куди записано 43 кобили, як державного, так і приватного розведенняoraz навіть і ті, які ще не мали потомства. На початках важливою була кожна хороша кобила, перш за все зверталась увага на тип і тілобудову.

1967 р. видання ІІ тому Книги стада Коней гуцульської породи, куди записано 119 кобил. Представлені початки жіночих родин кобил: Врона, Наконечна, Ягода (Гуралька з Нового Сончу), Полянка, Байкалка, Черемха, Срочка. В пізніших часах ці сім’ї зміцнились, а також з'явились наступні сім’ї започатковані кобилами: Видра, Агатка, Волга, Лялішка, Реда, Жирка ті Гургул V-23 (імпортована із тодішньої Чехословаччини).

Три кобили: Кукулка, Циганка, Гостка в принципі започаткували створення нових сімей, але оскільки представниці цих кобил виступали лише у місцевому розведенні, щодо несприятливих тоді умов для розведення гуцульських коней вони не збереглися і зникли. Також з посеред 12 кобил угорського походження, які потрапили до Польщі після II світової війни, лише дві Врона і Волга заснували постійні жіночі сім’ї. Однак, вони не мали задокументованого походження, отже приймається, що окремі сім’ї було ними створено у польському розведенні.

2004 р. останній виданийVIII том Книги стада Коней гуцульської породи, куди записано 500 кобил та 133 жеребці. У цьому томі також опубліковано фото заслужених для розведення гуцульських коней представників усіх 7чоловічих ліній та 14 жіночих сімей.

В даний час на 14 виділених жіночих сімей в польському розведенні гуцульських коней три походять від кобил закордонного походження, а решта 11 сімей походять від кобил польського походження.

На особливу увагу заслуговує кобила Пастушка, яка є гуцульською стадною матір’ю найдовшим вихідним родоводом, який виходить „ниткою” від справжніх гуцульських кобил з Жабйого і це на даний час у світовому розведенні коней цієї породи коней це найстарша жіноча сім’я. В принципі Радовці проводили реєстрацію гуцульських коней з половини XIX ст., але усі кобили тамтешнього розведення були у міжвоєнний період передані до Чехословаччини, де їх жіноче потомство, врятоване після II світової війни було схрещене з фйордською породою.

Засновниці жіночих ліній в польському розведенні гуцульських коней

(A) - АГАТКА – Писанка ( нар.в 1943 р., гн.),

(B) - БАЙКАЛКА (нар. в 1944 р., гн.),

(C) - ЧЕРЕМХА (нар. в 1941 р.),

(F) - ВРОНА (нар. в 1934 р., вор.) кобила угорського походження,

(G) - ГУРГУЛ - Гургул V-23 (нар. в 1974 р., гн.) імпортована у 1983 р. з ЧССР заснувала в Польщі лінію (походить з рум. лінії Аглая).

(J) – ГУРАЛЬКА з Нового Сончу – Ягода ( нар. в 1937, гн.)

(L) – ЛЯЛІШКА (нар. в 1945 р., гн.)

(N) – НАКОНЕЧНА (нар. в 1934, гн.)

(O) – ВОЛГА (нар. в 1936 р.) кобила угорського походження

(P) – ПОЛЯНКА – Пастушка (нар. в 1928 р.,гн.)

(S) – СРОЧКА (нар. в 1947 р., гн.ср.)

(T) – ЖИРКА – Секунда, попереднє позначення лінії (Q) змінене на(T) з огляду на труднощі із назвами коней,

(W) – ВИДРА (нар. в 1929 р., gn) – Цнвуклф (нар. в 1946, св.гн.)

(Z) – РЕДА (нар. в 1948 р. ,ск.гн.)

Роди жеребців

В Лючині зявилися чоловічі роди жеребців:

• Мішка (нар. в 1871 р. c. гн.),
• Стрибул (нар. в 1873 р. св. гн.),
• Черемош (нар. в 1883 р. c. гн.),
• Тарас (нар. в 1878 р. c. гн.),

усі походять з румунської частини Гуцульщини.

Однак найбільше розповсюдились роди жеребців:

Гроби св.гн. Народжений в 1895 р. на території сучаної Румунії та Гораль народжений в 1899 roku в Жабйому, ці роди збереглися до сьогоднішнього дня в державах, які займаються розведенням гуцульських коней. Нижче виділились жеребці: Гургул (нар. в 1924 р. гн.) та Полян (нар. в 1929 р. ск.гн.) обидва народжені у Косівському повіті, а також румунські Оусор (нар. в 1929 р.) та Петросу.

У даний час розведення гуцульських коней ведеться на базі 6 головних чоловічих родів:

• Полян – єдиної польської лінії,
• Гургулa,
• Гораля,
• Гробого,
• Оусора
• Петросу.

З лінії Гораля, у даний час можна виділити черговий чоловічий рід жеребця Прислоп. Жеребець Прислоп IX-81 також у принципі походить від Гораля (1898), але через свого далекого предка Прислопа, народженого в Лючині по відношенню до якого він є вже сьомим поколінням, можна прийняти, що це новий чоловічий рід.

Отже, загалом, розведення гуцульських коней у Польщі та за кордоном проводиться в рамках 7 визнаних та зареєстрованих чоловічих ліній.

Засновники чоловічих ліній, які вплинули на розведення гуцульських коней

• (Po.) – ПОЛЯН (нар. в 1924 р.)
• (Gu.) – ГУРГУЛ (нар. в 1924 р.)
• (Go.) – ГОРАЛЬ (нар. в 1898 р.)
• (Pr.) – ПРИСЛОП
• (Hr.) – ГРОБИ (нар. в 1895 р.)
• (Pt.) – ПЕТРОСУ (нар. в 1930 р.)
• (Ou.) – ОУСОР (нар. в 1929 р.)

Засновники чоловічих ліній, які вплинули на розведення польських гуцульських коней

• Po. - ПОЛЯН (нар. 1929) засн. єдиної польської лінії (Po. 1)
• Gu. - ГУРГУЛ (нар. 1924) Цукор Гургул-5 (нар. 1953) (Gu. 2)
• Go. - ГОРАЛЬ (нар. 1898) Гораль-12 (нар. 1909) (Go. 12)
  • Вуєк (нар. 1942) (Go. 13)
  • Гораль X (нар. 1958) (Go. 3)
  • Гораль XIII-4 (нар. 1968) (Go. 6)
• Pr. - ПРИСЛОП Прислоп IX-81 (нар. 1993) (Pr. 8)
• Hr. - ГРОБИ (нар. 1895) Гроби 21 (нар. 1945) (Hr. 11)
  • Гроби V-22 (нар. 1962) (Hr. 4)
  • Гроби XXI-50 (нар. 1992) (Hr. 9)
• Pt. - ПЕТРОСУ Петросу VI-111 (нар. 1974) (Pt. 5)
• Ou. - ОУСОР (нар. 1929) Оусор I (нар. 1977) (Ou. 7)
• Оусор VIII-50 (нар. 1992) (Ou. 10)

Linie чоловічі Гораля-12, Вуйка та Гробого 21 не збереглися до сьогоднішнього дня. Вони продовжуються лише в родоводах кобил які є нащадками цих жеребців.