wersja polska
Привітання сайту

АКТУАЛЬНО В ПРОЕКТ

 

OZHK w RzeszowieНавчання Окружна Спілка Конярів в Жешуві для гуцульської конярів

 

СУЧАСНІ МЕТОДИ ЗАХИСТУ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ГУЦУЛЬСЬКИХ КОНЕЙ

Івона Томчик-Врона

ЗАХИСТ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН

  • 1992 р. Конвенція про Біологічне Різноманіття (ратифікація Польщею у грудні 1995);
  • 1995 р. Світова стратегія FAO Збереження генетичних ресурсів свійських тварин;
  • 1996 р. Міністр Сільського та Продовольчого господарства доручає Центральній Станції Розведення Тварин (пізніше Національний Центр Розведення Тварин) координацію діяльності в сфері захисту генетичних ресурсів свійських тварин і риб у Польщі;
  • 2002 р. прийняття Інститутом Зоотехніки в Кракові реалізації завдань, що випливають з Конвенції про Біологічне Різноманіття.

До реалізації завдань пов'язаних із захистом генетичних ресурсів визначеного виду було створено Робочі Групи з питань захисту генетичних ресурсів, в тому числі і коней

 

ВІТЧИЗНЯНІ ПОРОДИ

ВІТЧИЗНЯНІ ПОРОДИ - популяції тварин, які утворились у визначеному регіоні або країні, на підставі місцевих, примітивних порід. Ці тварини історично розводились в чистоті породи та утримувалися в їх природному середовищі, володіють цінними генами, які є генетичним резервом і можуть бути використані у майбутньому.

ВІТЧИЗНЯНІ ПОРОДИ є досконало пристосованими до умов місцевого середовища: клімату, ґрунтів, кормів та умов утримання. Вони характеризуються високим рівнем урожайності, рисами розплоду та довговічністю.

 

Захист генетичних ресурсів свійських тварин

 

Закон від 29 червня 2007 р. Про організацію розведення і розплоду свійських тварин (Dz. U. Nr. 133 poz. 921)

 

Порода під загрозою

популяція свійських тварин даної породи, низька або така, що зменшується кількість представників якої створює загрозу її зникнення

Закон про організацію розведення і розплоду свійських тварин

Ст. 28.

1.На породи, які перебувають під загрозою розповсюджується захист генетичних ресурсів , який полягає на утриманні живих свійських тварин або у нагромадженні і збереженні біологічного матеріалу, який походить від цих тварин.

2. захист генетичних ресурсів проводиться чином, визначеним у програмі захисту генетичних ресурсів.

 

Реалізація програм захисту генетичних ресурсів.

  • 2000 рік – схвалення МСГ програми для польського коника та гуцула (фінансовано з фонду біологічного поступу кобили i жеребці)
  • 2005 рік – програма захисту - PROW 2004-2006
  • 2008 рік – програма захисту - PROW 2007-2013
  • 2015 рік – програма захисту – PROW 2015-2020
    кобили i жеребці ???

 

PROW 2004-2006 (від 1 березня 2005 р.)

Пакет G.01b. захист місцевих порід свійських тварин – коні порід

  • гуцульської
  • польський коник
  • малопольської
  • сілезької

Умова: володіння, щонайменше трьома дорослими кобилами, записаними до головної книги однієї з порід, які перебувають під захистом, та прийняті до програми захисту. Ставка 1300 PLN

 

PROW 2007-2013 (від 1 березня 2008 р.)

Пакет 7. Збереження генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин які перебувають під загрозою, варіант 7.2 Збереження місцевих порід коней:

  • гуцульських
  • польських коників
  • малопольських
  • сілезьких
  • великопольських
  • холоднокровних сокульського типу
  • холоднокровних штумського типу

Умова: володіння, щонайменше двома дорослими кобилами, записаними до головної книги однієї з порід, які перебувають під захистом, та прийняті до програми захисту. Ставка 1500 PLN

 

Програма захисту генетичних ресурсів 2000 р.

  • історія створення даної породи
  • обґрунтування необхідності захисту
  • уточнена ціль захисту
  • графік діяльності
  • сфера захисту в місцях природного проживання (in situ) та у інших місцях (ex situ)
  • принципи і методи роботи із розведення
  • визначення організацій, відповідальних за реалізацію програми

Загальна схема програми захисту

  1. Словник понять
  2. Історія породи
  3. Обґрунтування необхідності захисту
  4. Визначення розміру популяції включеної до програми захисту
  5. Цілі програми захисту
  6. Взірець породи
  7. Принципи вибору кобил do програми захисту
  8. Принципи вибору жеребців допущених до спарювання кобил у програмі захисту
  9. Методи розведення
    • 9.1 Оцінка родоводу
    • 9.2. Оцінка зросту, розвитку, екстер'єру та рис характеру
    • 9.3. Оцінка власної цінності використання
    • 9.4. Оцінка можливості використання для розплоду
    • 9.5. Оцінка цінності для розведення
    • 9.6. Добір тварин для поєднання
    • 9.7. Використання біологічного матеріалу
    • 9.8. Кріозбереження біологічного матеріалу
  10. Принципи організації реалізації програми захисту
  11. Нагляд та оцінка ефективності реалізації програми захисту

 

Основні цілі розведення задля збереження

  • Збереження та в міру можливостей збільшення поголів’я коней, які розводяться в країні і в рамках співпраці з іншими організаціями, які представляють подібні цілі розширення такої співпраці у міжнародному масштабі.
  • Підтримка на певному рівні генетичного різноманіття, що дозволяє вести роботи із розведення, а у випадку потреби на використання генотипу на створення нових порід коней у напрямку який відповідає змінам і загрозам, які надходять з середовища.
  • utrzymanie na odpowiednim poziomie zmienności genetycznej, co pozwala na prowadzenie pracy hodowlanej, a w razie potrzeby na wykorzystanie genotypu do tworzenia nowych ras koni w kierunku odpowiadającym zmianom i zagrożeniom środowiskowym.
  • стабілізація взірця породи, а також збереження специфічних рис генотипу і фенотипу, зокрема:
    • характерний тип та тілобудова,
    • досконалі здібності пристосування до різних умов навколишнього середовища та кормів низької якості, -
    • здоров'я та висока стійкість,
    • висока плідність,
    • дуже хороші риси розплоду,
    • життєва сила і витривалість,
    • усебічне використання.

Риси, які підлягають систематичній оцінці

  • • Тип і тілобудова.
  • • Здоров'я.
  • • Фізичний стан, використання кормів.
  • • Біометричні виміри (відповідно до взірця породи).
  • • Характер. • Кобили – материнська цінність.
  • • Жеребці – цінність для розплоду.
  • • Цінність використання (результати перевірки майстерності).
  • • Цінність для розведення – на підставі можливостей власного використання та потомства.

 

Методи оцінки цінності розведення i принципи селекції

  • Аналіз родоводу.
  • Селекція на підставі рис екстер'єру, фізичного розвитку та оцінки характеру.
  • Селекція на підставі результатів цінності для використання. Основною метою селекції є покращення кобил-матерів, а також виведення провідних жеребців. Вона ведеться індивідуально, для кожної одиниці. .

Основною метою селекції є покращення кобил-матерів, а також виведення провідних жеребців. Вона ведеться індивідуально, для кожної одиниці.

 

Захист in situ

Всі дії які служать підтримці живої популяції тварин в агросистемах, у яких вони були виведені, або на даний час нормально виступають, включаючи діяльність із розведення, яка ведеться з метою забезпечення постійної участі цих ресурсів у збалансованому сільському господарстві у сучасному та майбутньому.

 

Програми захисту генетичних ресурсів свійських тварин

Реалізуються, в основному за методикою in situ, котра дає можливість захисту за допомогою використання із одночасним вдосконаленням специфічних i цінних рис даної породи.

 

 

Захист ex situ

Збереження генетичного матеріалу в постаті живих тварин поза середовищем, у якому вони були виведені або поза організмом тварини у штучному середовищі, переважно як створення банків насіння, ооцитів, зародків, клітин або тканин.

 

Біометричний взірець гуцульського коня

  • Ріст в холці:
    • жеребці 135 до 145 см,
    • кобили 132 до 143 см.
  • Обхват грудної клітки:
    • перевищує на мінімум 30 см ріст в холці як для жеребців, так і для кобил
  • Обхват надп’ястка – вимірюється на лівій передній кінцівці під зап’ясним суглобом у її найтоншому місці: ,
    • жеребці 17 до 20 см
    • кобили 16 до 19 см ( з точністю до 0,25 см).
  • Масть
    • усі масті за винятком чалої, сивої та чубарої, каштанова лише в кобил (після відповідності додатковим вимогам).
    • Бажаною є смуга вздовж хребта та смуги на кінцівках.
    • Видозміни не бажані.
  • Оцінка бонітування:
    • мінімум 76 балів за тілобудову, в тому числі мінімум 13 балів за тип.

 

Гуцульські кобили - вимоги програми

  • відповідають вимогам запису до польської головної книги стада гуцульських коней, яка є закритою книгою,
  • походять від визнаних жіночих сімей,
  • володіють типом статі і породи характерним для гуцульської породи, визначеному у програмі захисту
  • характеризуються мастю та рисами тілобудови, відповідно до взірця породи визначеному у програмі захисту,
  • характеризуються здоров'ям, правильним розвитком і тілобудовою,
  • мають походження, яке підтверджене аналізом генетичних маркерів, проведеним сертифікованою лабораторією.
  • народили лоша упродовж останніх 12 місяців або є спарюваними
  • умовою вступу до програми кобил старших ніж 7 років, записаних до книги стада після 01.01.2006 р. є зарахування базової перевірки майстерності із позитивним результатом до кінця календарного року у якому кобилі виповнюється 7 років
  • запліднювані лише жеребцем тієї самої породи, рекомендованої суб'єктом, який веде книгу та відповідає вимогам програми захисту які містяться у част.”Принципи вибору жеребців , які допущені до спарювання кобил у програмі захисту”

 

Кількість гуцульських стад та кобил
в програмі захисту

рік реалізації

Кількість прийнятих:

стад

кобил

2005

82

505 / 6,2

2008

149

814 / 5,4

2012

227

1083 / 4,8

Наявність гуцульських коней у Польщі

Występowanie koni huculskich w Polsce

 

Значення вітчизняних порід

Вітчизняні породи тварин, які перебувають під захистом є живим свідоцтвом думки щодо розведення, так і невід'ємним елементом рідного ландшафту.

Однак, необхідно збільшувати зацікавлення та розуміння громадськості, що завдань з метою захисту генетичних ресурсів, а також значення вітчизняних порід тварин.