7. Załącznik nr 1.
Źródła wykorzystane do opracowania Rozdziału 3. Diagnoza - opis obszarów strategicznych.

 

Rozdział 3.1.

Część polska

1. Encyklopedia Gazety Wyborczej – tom 7, str. 724 – 732, z hasła opracowane przez Wydawnictwo Naukowe PWN, wyd. Mediasat Poland Sp. z o.o. Kraków 2004.

2. Kondracki Jerzy, „Geografia regionalna Polski” Wydawnictwa Naukowe PWN, Warszawa 1982.

3. Kondracki Jerzy, „Karpaty”, Wyd. WSiP, Warszawa 1989.

4. Praca zbior. (red. Pępkowska-Król) „Przyroda polskich Karpat” Przewodnik Turystyczny. wyd. OTMP, Marki 2013.

5. Warszyńska Jadwiga (red.); „Karpaty polskie – przyroda, człowiek i jego działalność”, wyd. Uniwersytet Jagielloński, Kraków 1995.

6. Piękoś-Mirkowa, H., Mirek, Z.: Rośliny górskie. Warszawa: Multico, 2007

7. Kamocki Janusz, „Z etnografii Karpat polskich”, Wyd. PTTK „Kraj” – Biblioteczka Turysty Górskiego, t.6. Warszawa – Kraków 1984.

8. Przewodniki turystyczne: Andrzej Matuszczyk: 1. Beskid Żywiecki, 2. Beskid Mały, 3. Pasmo Radziejowej Beskidu Sądeckiego – różne wydawnictwa. Przewodniki Wydawnictwa PTTK „Kraj”

9. Internet – adresy stron źródłowych podane w opisach środowiska geograficznego, przyrodniczego i kulturowego.

 

Część ukraińska

1. Андріанов М.С. Ветикальная терміческая зональность Советских Карпат. Издательство: Б.ию.,1957 г.

2. Гамор Ф.Д., Комендар В.І. Чарівний край у центрі Європи. – Ужгород, 2006. – 320 с.

3. Голубец М.А., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др../ Украинские Карпаты. Природа – Киев: Наукова думка, 188. – 208.

4. Крук Д., Стойко С. Етнічні групи Карпат і роль заповідних територый у збереженні етнографічної та історико-культурної спадщини Гуцульського краю // Наукові записи ТДПУ. Серія: географія. – Тернопіль. - №1. – 2004. – 176 – 180.

5. Лаврук М.М. Гірські ландшафтита їх вплив на життєдіяльність горян: етнографічні аспекти// Вісник Львів. УН-ТУ Серія географічна. 2004. Вип.31. С. 139 – 145.

6. Лаврук М.М. Гуцули Українських Карпат (етнографічне дослідження): Монографія. – Львів 6 Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – 288 с.

7. Лосюк П.В. Гуцульська школа – через традиції до майбутнього // «Галичина», 2009р.

8. Макарчук С.А. Навчальний посібник //Етнографія України. 2006.

9. Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора. БаК, Львів, 2003. – 519.

10. Пророчук В.В., Стефурак Ю.П, брусак В.П., Держипільський Л.М. і ін.. Національний природний парк «Гуцульщина». – Львів – Косів: НВФ «Карти і атласи»,2013. – 408 с.

11. Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат / V Всеєвропейська конференція міністрів навколишнього середовища «Довкілля для Європи». – Київ, 2003.
12. Стойко М.С. Дубові ліси Українських Карпат: екологічні особливості, відтворення, охорона. – Львів, 2009. – 220 с.

Rozdział 3.2.

1. Centralna Baza Danych Koniowatych PZHK.

2. Dane OZHK Rzeszów oraz MZHK Kraków.

3. Program hodowli koni rasy huculskiej.

4. Program ochrony zasobów genetycznych koni rasy huculskiej.

5. Zdzisław Hroboni „Konie huculskie w Polsce”, kwartalnik Koń Polski, nr 2/1968.

6. Paulina Peckiel „Międzynarodowe hucuły”, kwartalnik Hodowca i Jeździec nr 2 (13) / 2007.

7. Iwona Tomczyk-Wrona „Zasoby genetyczne i genealogia w polskiej hodowli koni huculskich”.

8. Agnieszka Jackowska, Maciej Jackowski, Myroslava Holovach „Konie huculskie hodowli Bieszczadzkiego Paku Narodowego w Wołosatem”, Roczniki Bieszczadzkie 21 (2013).